В історії багато сказано про діаманти, алмази, золото, мідь та залізо, але сріблу у цьому питанні не фартило: давньогрецькі папіруси і настінні написи, клинописні таблички Близького Сходу, які так детально описують добуток золота та міді — лише легенько згадують про срібло. А саме там батьківщина видобутку срібла і про нього, безумовно, могли б написати немало.
А що, власне кажучи, значить слово срібло? Філологи та історики багато разів намагалися проникнути у таємницю його походження.
Ще з часів глибої давнини метал срібло позначають символічним знаком місячного серпа. Цей символ прийняли і алхіміки, оскільки срібло було присвячене богині Місяця (золото ж — Сонцю і позначалось диском з точкою в центрі). Така ж символіка була і в Ассирії, і в Китаї і в інших країнах. Цей символічний знак існує тисячоліття.
Саме цей символ і дав назву цьому білому металу. Вважається, що свій початок слово срібло веде від ассирійського слова «сарпу», що у перекладі означає серп. У свій час Гомер (ІХ ст. до н.е.) згадував про срібний посуд і називав країну, звідки срібло поступало — Аліба або Салібе, звідси пішла германcька назва Silber і пруська Siraplis. Ці назви могли бути прабатьками нашого слова «срібло».
Древні греки добували срібло з свинцевих руд Лауріону (їх добувають тут і сьогодні) і називали його «аргіон», тобто блискучий, сяючий. Звідси пішло литинське «argentum», а також французьке «argent» (срібло, гроші) та італійське «argento».
sriblo.te.ua
А що, власне кажучи, значить слово срібло? Філологи та історики багато разів намагалися проникнути у таємницю його походження.
Ще з часів глибої давнини метал срібло позначають символічним знаком місячного серпа. Цей символ прийняли і алхіміки, оскільки срібло було присвячене богині Місяця (золото ж — Сонцю і позначалось диском з точкою в центрі). Така ж символіка була і в Ассирії, і в Китаї і в інших країнах. Цей символічний знак існує тисячоліття.
Саме цей символ і дав назву цьому білому металу. Вважається, що свій початок слово срібло веде від ассирійського слова «сарпу», що у перекладі означає серп. У свій час Гомер (ІХ ст. до н.е.) згадував про срібний посуд і називав країну, звідки срібло поступало — Аліба або Салібе, звідси пішла германcька назва Silber і пруська Siraplis. Ці назви могли бути прабатьками нашого слова «срібло».
Древні греки добували срібло з свинцевих руд Лауріону (їх добувають тут і сьогодні) і називали його «аргіон», тобто блискучий, сяючий. Звідси пішло литинське «argentum», а також французьке «argent» (срібло, гроші) та італійське «argento».
sriblo.te.ua
